Що казати замість "Не переживай!"

 

Вислови на кшталт «Не хвилюйся!», «Все буде добре!» ми говоримо з найкращих спонук, але вони не дуже потішають. Адже людина і сама знає, що колись все налагодиться, але їй все одно зараз боляче і вона переживає. Слова "Не переживай!" можуть навіть викликати негатив, бо людина й сама б рада не хвилюватись, але порада не переживати не вимкне ці емоції, наче натисканням на вимикач. Порада "триматись" теж не дуже допомагає. Людина й так намагається бути сильною, тому порада «Тримайся!» може здатися знеціненням її почуттів і старань.

Що ж тоді говорити? Невже краще мовчати? 

Так, мовчання може допомогти більше, ніж недоречні слова, особливо, якщо людину, яку ви хочете підтримати, можна обійняти, потримати за руку, або поплескати по плечу. 

Можна висловитись відверто : "Я не знаю, що тобі сказати, але я дуже тобі співчуваю. Що я можу зараз для тебе зробити?" Запропонувати прості речі - воду або чай, прогулятись разом, сходити в магазин, просто бути поряд. 

Можна співчутливо запитати: "Розкажеш, що трапилося?", "Як це сталося?" 

Можливо, вашому другу хочеться виговоритись, але він боїться "завантажувати" вас своїми проблемами. Просто дайте знати, що готові слухати, якщо він захоче поговорити. Слухайте уважно, не перебиваючи. Не рекомендуйте, не засуджуйте, не радьте, якщо не просять поради. Кивайте, ставте тактовні запитання. Якщо все ж таки захочете щось порадити – краще не нав'язувати свою точку зору, зробіть це у формі запитання. Наприклад: "А якщо вчинити ось так, це допоможе?" 

Чи казати: "Я тебе розумію"? 

Не варто, оскільки ми не можемо по-справжньому зрозуміти, як почувається інша людина. Навіть, якщо ми були в подібній ситуації, ми різні і реагуємо теж по різному. Але ми можемо сказати: "Я бачу, що тобі дуже важко", «це й справді складно». Можна сказати: «Коли в мене була схожа ситуація, мені допомогло те й те». Але при цьому важливо зосередити увагу на співрозмовнику, а не переходити до розповіді про свої переживання. Пам'ятайте, зараз мова йде не про вас, а про нього.

«Те, що ти відчуваєш - нормально»

Людина може звинувачувати себе за свої почуття : "Я розумію, що мушу триматись /взяти себе в руки / заспокоїтися /не тривожитись, але не можу". 

Насправді, це нормально - переживати, боятись, дратуватись, тривожитись. 

Багато людей вважають, що сумувати, непокоїтись неправильно. Ви можете допомогти співрозмовнику дозволити собі емоції. Як? Не казати: "не плач", "не хвилюйся", а дати зрозуміти, що людина має право на почуття. Дати виплакатись і виговоритись. Коли співрозмовник плаче - покласти поруч паперові серветки. 

Не порівнювати. 

Не порівнюйте з іншими, в кого ситуація ще гірша, навіть якщо людина сама це робить. Наприклад: «Може, як ти кажеш, у людей бувають ситуації і гірші, але ж мова зараз не про них. Тобі зараз дуже важко, тобі потрібна підтримка». 

Не применшуйте негативний досвід. 

Не варто казати, що все могло б бути й гірше. Тим самим ми наче говоримо, що ця ситуація не варта переживань. Але ж людина все одно переживає, а такі слова ще й можуть змусити почуватися винною за свої відчуття. 

«Що я можу для тебе зробити?»

Можливо, зробити нічого не можна, але пропозиція допомоги завжди приємна. Не варто нав'язувати добро, а ось дбайливо запропонувати щось конкретне - прибрати, чи приготувати їжу, купити щось необхідне, можна завжди. Наприклад, «хочеш, я…?» - і не ображатись на можливу відмову.

Також варто запитати: "Чи розмовляв ти з кимось про це?", "Може, варто повідомити друзів/родичів / знайти телефон екстреної психологічної допомоги?" 

«Я поруч, я буду на зв'язку». 

Загалом важливо бути поруч, приймати людину в її стані, внутрішньо вірити в краще, бути готовим обговорювати рішення для майбутнього. 

«Тепер тобі погано – це зрозуміло. Я поруч. Коли будеш готовий, давай подумаємо разом, як зробити краще?" 

Або: «Якщо зараз тобі потрібно побути одному, це нормально, але якщо знадобиться моя допомога, підтримка чи присутність – можеш звертатися будь-якої миті».

 

А які слова підтримують вас?